Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика




152.31 Kb.
НазваМ. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика
Дата конвертації20.07.2013
Розмір152.31 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Хід уроку
Ш. Актуалізація опорних знань
Зростає покоління молоде
1. Матеріал до характеристики образу Михайлика
3. Опрацювання змісту IX розділу повісті
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Тема: М. СТЕЛЬМАХ «ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ». ОБРАЗ ЧУТЛИВОГО ДО КРАСИ ХЛОП-ЧИКА МИХАЙЛИКА

Мета: охарактеризувати головного героя автобіографічної повісті, акцентувати увагу на ролі оточення щодо формування осо­бистості Михайлика; опрацювати ідейний зміст IX розді­лу повісті; з'ясувати значення твору; розвивати пам'ять, увагу, навички виразного читання та переказу, вміння гра­мотно висловлювати думки, наводити переконливі дока­зи, обґрунтування; формувати кругозір, світогляд школя­рів; виховувати в учнів почуття любові до природи, рідної літератури; прищеплювати пунктуальність, інтерес до на­слідків власної праці.

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учні в музичному супроводі демонструють свої малюнки на тему «Мій улюблений герой твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Кожний учнівський малюнок має містити міні-коментар.

^ Ш. Актуалізація опорних знань

Гра «Визнач правильне твердження»

Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», намагайтеся посилатися на текст твору для підтвердження власної думки.

  1. Ганна Іванівна полюбляла читати Біблію і намагалася прищепити до неї інтерес Михайлику. (Ні)

  1. Дідусь Дем'ян зробив для свого онука вітряка. (Так)

  2. М. Стельмах присвятив свою повість дядьку Себастіяну. (Ні)

  1. На думку діда Дем'яна, найдорожчим для бідного чоловіка є земля, подружня вірність і пісня. (Так)

  2. Дядько Себастіян не дозволив Михайлику потрапити на спектакль, оскільки хлопець не мав грошей. (Ні)

  3. Навчаючись у школі, Михайлик починає писати п'єси. (Так)

  4. Люба поважає Михайлика, оскільки він допомагає їй збирати у лісі гриби, ягоди, горіхи. (Ні)

  5. Оскільки Михайлик не мав чоботів, то батько взимку носив його до школи на руках, замотавши у кирею. (Так)

  6. Панас Дем'янович на селі був гарним ковалем і майстром з виготов­лення вітряків, (Ні)

  1. Для Ганни Іванівни книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. (Так)

  2. Дядько Себастіян воював з нечистою силою. Скільки він відрубав у нечистої хвостів, ратиць, рогів! (Ні)

  3. Михайлик не виявляв бажання вчитися, бо вважав науку нудною, нікчемною справою. (Ні)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

^ Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї...

М. Рильський

...у книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі.

М. Стельмах

^ 1. Матеріал до характеристики образу Михайлика

1. Цитатна характеристика.

• «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі,..». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. ї люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. ...Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».

  • «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом»,

  • «Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити ін­шим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».

  • «Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запо­тиличники,..»

«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до шко­ли, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

  • Мар'яна —> Михайлику: «І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-томужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»


2. Додаткова інформація.

Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використо­вується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо.

Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.

Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розпо­відей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші... Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята,

Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п'єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам заходів написати п'єсу.

Гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. Вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика,

У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості.

Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.

Подорослівши, Михайлик (чия мрія стати письменником таки збула­ся) мав підстави сказати про пору власного дитинства, як про «по-своєму прекрасний час». Передусім тому, що попри тяжкі нестатки звідав він і радість спілкування з людською дорогою і красою, вбираючи в свою душу отой самий лад хліборобського життя, хай і порушений гострими соціальними катаклізмами.

3. Орієнтовний план до характеристики образу Михайлика.

  1. Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.

  2. Портрет і зовнішність героя.

  3. Риси характеру: а) чемний; б) добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий;

е) цілеспрямований; є) допитливий.

  1. Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнати світ; г) читання книг та написання власних творів,

  2. Михайлик та інші герої твору.

6)Значення образу Михайлика.

Схема формування Михайлика як особистості:




ба


школа школ школшкол школа


дядько

Себастіян


бабуся


батько

Мар'яна природа

Люба

дідусь

мати


5. Бесіда за питаннями.

  • Чим Михайлик відрізнявся від інших героїв твору?

  • За допомогою кого і чого формується кругозір, світогляд героя?

  • Чим захоплювався хлопчик в дитинстві? Як це вплинуло на майбут­нього письменника?

  • Які книжки полюбляв читати Михайлик?

  • Як хлопчик ставився до навчання у школі? Чим це пояснити?

  • Чому герой по-різному ставиться до мешканців села? Наведіть два-три приклади.

  • В чому виявилася доброта, чемність хлопчика?

  • Чим пояснити те, що політ гусей-лебедів Михайлик сприймав по-особливому?

  • Який талант мав хлопчик?

  • Чи вдалося М; Стельмаху реально відобразити власне дитинство у творі?

2. Інші герої твору

1. Дядько Себастіян.

1. Цитатна характеристика героя.

  • «На його високій статурній постаті метляється кавалерійська ши­нелька, з-під якої відстовбурчується пістолет».

  • «...Його рідний чуб вогнистим начосом метнувся над бровами, і чо­ловік починає запихати його в стареньку будьонівку».

  • «А дядько Себастіян не розжився в економії ні коня, ні корівчини, ні плуга, а привіз піаніно і цим розвеселив не лише своє село, а й увесь повіт: хто тільки не сміявся й не глузував з цього дива».

  • «...Він мав делікатну душу».

2. Додатковий матеріал.

Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письмен­ника, був голова комбіду. Це — людина революційного гарту і щедрої душі.

Голова комбіду — правдивий і добрий. У Михайлика з ним склалися найщиріші стосунки, як у батька з сином. Він не тільки пояснює малому Михайликові зміст незрозумілих книг, але й розкриває завісу майбутнього життя. Перед початком навчального року каже хлопчикові: «Пиши на здо­ров'я. ... Нам треба писати тільки на здоров'я-людям».

Дядько Себастіян — захисник краси.

Як плакатно виглядає голова комнезаму, коли до нього прийшов «бандит» Порфирій здаватися. Тонка і людяна душа, дядько Себастіян тут приймає каяття якось картинно, з волі автора прибравши невластиву йому прокурорську позу

Скільки клопотів у голови комнезаму: нарізає біднякам поміщицьку землю, ганяється за бандитами в лісах Кипорового Яру, воює з підступ­ним Юхримом Бабенком. А все ж цей «рудий одчайдух» не зачерствів, його душа прагне вирватися з буденності. Коли селяни розбирали собі добро з панської економії, дядько Себастіян привіз додому — ...піаніно. На вершечку його хати — дерев'яний лелека, який скликає птахів.

3. Орієнтовний план до характеристики образу дядька Себастіяна.

  1. Дядько Себастіян — другий батько Михайлика.

  2. Зовнішність і портрет героя.

  3. Риси характеру: а) відповідальний; б) добрий; в) справедливий; г) правдивий; д) чесний;

е) турботливий; є) щирий.

  1. Прагнення героя: а) допомогти бідному люду; б) захистити інтереси працюючих; в) поширити освіту серед простих селян; г) позбутися бандитизму

  2. Голова комбіду — борець за соціальну справедливість.

4. Бесіда за питаннями.

• За що люди, зокрема і Михайлик, поважали дядька Себастіяна?

• Як голова комнезаму ставився до бандитів? Через що справа з Порфирієм була винятком?

• Чим пояснити непорозуміння голови комнезаму з Юхримом Бабенком?
• Чому Михайлик вважав дядька Себастіяна своїм першим учителем і наставником?

  • Про яке майбутнє життя мріє голова комнезаму?

  • 3 яким почуттям вже дорослий М. Стельмах згадує дядька Себастіяна?

2. Дядько Микола.

1. Цитатна характеристика.

• «...Якого по-вуличному прозивають Бульбою. ...Рудий, кирпатий і не­величкий на зріст, зате вусища в нього зародили, наче з гетьмана, а під ними і поверх них то чаяться, то розгулюють посмішка і насмішка. Жив дядько Микола хоч і бідно, зате весело: він ніколи не впадав у журбу, ніколи не прибіднювався, а навпаки, любив так похвалитися, щоб іще хтось не крізь смуток дивився на світ».

  • «В його очах, обведених тінями голоду, з'явилася давня усмішка життєлюба...»

  • «...Не вважає себе злидарем. Навіть коли його маєтки записували в сільрадівські книги, чоловік доводив, що він не бідняк, а середньомаючий хлібороб»,

2. Додатковий матеріал.

Образ дядьки Миколи — з симпатією змальовує М. Стельмах. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело. Усмішка життєлюба ніколи не сходила з його уст. Дядько Микола воював і з Володимиром-скупердягою, і з нечистою силою. «За своє життя він стільки повідрубував у нечисті хвостів, ратиць і рогів, що все це не вмістилось би й на віз».

3. Орієнтовний план до характеристики образу дядька Миколи.

  1. Дядько Микола — великий життєлюб.

  2. Портрет і зовнішність героя,

  1. Риси характеру: а) добрий; б) жартівливий; в) оптимістичний; г) за­взятий.

  1. Роль дотепного жарту дядька Миколи в ідейному змісті повісті.


4. Бесіда за питаннями.

• Який спосіб обрав дядько Микола для подолання життєвих трудно­щів?

• Що герой намагався передати у власних жартах?
• У чому полягав оптимізм дядька Миколи?

• Чи можна вважати сміх героя крізь сльози? Відповідь вмотивуйте.

• Як дядько Микола боровся з нечистою силою?

• Чому дядько Микола вважав, що Михайлик схожий на нього?

^ 3. Опрацювання змісту IX розділу повісті

1. Виразне читання та переказування окремих епізодів розділу.

Тема: зображення впливу відвідування Михайликом театру на його прагнення писати п'єсу.

На селі з'явилося оголошення про проведення театральної вистави у приміщенні школи. Глядачам дозволялось отримати квиток за плату натуральними продуктами, якщо у них немає грошей.

Після невдалої спроби Михайлика «зайцем» потрапити до театру йому допомагає дядько Себастіян,

Відвідавши спектакль, Михайлик вирішує сам написати п'єсу. Під час роботи над твором виникали труднощі щодо слів дівчини про любов.

Мар'яна прощається з родиною Стельмахів, бо від'їжджає з любим козаком.

Михайлик з Любою, взявшись за руки, йдуть до школи, а над ними летять гуси-лебеді.

Бесіда за питаннями.

  • Які успіхи у навчанні мав Михайлик? («Справи мої пішли вгору: у цьому ж навчальному році мене відзначили і перевели в третю групу. З такої нагоди вчителька сказала дуже сердечні слова, нахвилювавши ними себе й мене»)

  • Як мешканці села висловлювалися про «театри»? («Що воно таке, ніхто не міг толком пояснити, а чутки й проголоски йшли різні. Одні казали, що «театри» — це якесь інтересне з переодяганнями лицедійство, другі — ет, більшовитська вигадка, треті «ілюзіон», де пускають в очі і маку, і туман, четверті витівка самого нечистого, бо на сцені в темряві, буває, з'являються русалки, а інколи з бочки й чорти вискакують»)

• Для чого організатори театральної вистави зверталися по допомогу до селян? («...Для вистави позичати в селян стільці, лампи, миски, чарки й навіть спідниці, з яких хитромудро мали виходити старосвітські широченні штани»)

• Як Михайлик сприймав нове для нього слово «театр»? («Для мене тоді слово «театр» бриніло і привабливо, і страшнувато: а що, коли й справді з темряви вискочить чорт?»)

  • Чому мати негативно сприйняла бажання Михайлика відвідати театр, за квиток якого можна було сплатити натуральними продуктами? («А потім що будем робити? Покладемо зуби на полицю, щоб сушилися до нового вражаю, і отак згадувати тіатри? Он муки в нас лишилось тільки на два~три заміси. Що ти на це скажеш?»)

  • Яким чином Михайлик потрапив до театру, не маючи квитка? («...Я усе зазирав і зазирав під стіл, чекаючи, коли ж ноги касира так відсунуться. Щоб можна було проскочити поміж: ними і ніжкою стола. І от настала ця довгождана хвилина: касир узяв обома руками макітру з яйцями й обережно почав пересовувати їх на другий кінець столу. А я, затаївши подих, югнув під стіл і, наче ящірка, проповз на чотирьох у коридор»)

  • Назвіть стійкі сполучення, які використав у своїй мові високий парубок при затриманні Михайлика-«зайця»? («...Де раки зимують», «...куди Макар телят ганяє..», «...де роги козам правлять», «...почому фунт лиха»)

  • Хто допоміг Михайлику потрапити до театру?

  • Опишіть приміщення школи, де мала відбутися вистава. («...Я вскочив у школу, що зараз гуділа, наче вулик, сміялася і нещадно трощила насіння. Тепер тут стояли не шкільні парти, а колоди, на них були настелені свіжі дошки, і тому всім було дуже гарно вигойдуватись»)

  • Яким чином хлопці-однокласники Михайлика потрапили безкоштов­но на спектакль? («Виявляється, отряхуваті хлопці, щоб побачити театр, ще вдень, після уроків, забилися під сцену і там, терплячи незручність і голод, дожидалися вистави»)

  • Як мешканці села сприймали першу для них виставу? («П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, підкидати своїх перших артистів. Такого єднання глядачів і митців я чогось потім не бачив навіть у столичних театрах. Та й. переживали, сміялися й плакали у нас щиріше, ніж будь-де»)

  • Чому після огляду вистави у школі Михайлик вирішив написати п'єсу. Які труднощі були у хлопця під час цієї роботи? («На другий день після вистави я попросив у вчительки почитати яку-небудь п'єсу. Вона мені розшукала «Мартина Борулю» і ще якусь зашарпану книгу. Я уважно прочитав їх, а потім почав докопуватися, як пишуться п'єси і що означають — дія, картина, ява та інша премудрість... А прочитавши кілька п'єс, я вирішив написати свою, щоб там були і дядько Себастіян, і дядько Микола, і Мар'яна, і інші люди з нашого села. Найбільше мене з технології турбувало, як виводити ті слова, що стоять у дужках, бо в п'єсах вони друкувались так, ніби їх хтось дрібненько писав... я морочусь над третьою дією ніяк не можу підібрати дівчині слів про любов»)

  • 3 чим незвичайним, великим завітала Мар'яна до родини Стельмахів?

  • Про що були останні слова Мар'яни до Михайлика по її від'їзду? («І вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі ді­ти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»)

^ VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

  1. Хто Михайлику наказував: «наука наукою, а чоботи бережи»?

а) Батько; б) мати; в) дядько Себастіян.

  1. Навчаючись у школі, Михайлик вирішив написати:

а) вірш; б) нарис; в) п'єсу.

  1. Дядько Микола, характеризуючи театр, висловився:

а) «..стояща штука»; б) «...інтересне з переодягненням лицедійство»; в) «більшовицька вигадка».

  1. Для проведення вистави організатори театру у селян позичали: а) гроші; б) стільці; в) знаряддя праці.

  2. Квиток до театру коштував:

а) чотири фунти пшениці; б) п'ять рублів; в) глечик молока або дві паляниці хліба.

6. Театральна вистава мала відбутися:

а) на центральному майдані села; б) в школі; в) у приміщенні старої бібліотеки.

7. Миколі Гуменюку для проведення вистави необхідно було мати куль сіна, для цього він звернувся до:

а) тих, хто не мав можливості потрапити до театру;

б) голові комнезаму; в) Юхриму Бабенку

8. Спіймавши Михайлика-«зайця», високий парубок звернувся до нього і сказав: «Я тебе пущу, але так, щоб знав...»:

а) «...де раки зимують»; б) «...куди Макар телят ганяє»;

в) «...де роги козам правлять».

  1. «Велике і урочисте слово міститься на такій крихітці паперу, на якій не можна навіть викруглитись уся печатка». Яке слово малося на увазі? а) Партер; б) резонер; в) контрамарка.

  2. Чим Міихайлик пригостив голодних однокласників, які сховалися під театральною сценою?

а) Пиріжком з калиною; б) пряженим горохом; в) шматком чорного хліба.

12. Усім в театрі сподобалась картина, коли:

а) собака ловив відьму; б) дівчата, пританцьовуючи, співали;

в) парубок біля криниці обнімав дівчину.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

  1. Чому, на ваш погляд, лейтмотивом твору є думка про необхідність і важливість навчання? Наведіть два-три приклади про це з твору

  2. Чи можемо ми з впевненістю сказати, що Мар'яна в майбутньому буде щасливою? Відповідь вмотивуйте. Як про це висловлюється мати Михайлика?

3. Глядачі під час вистави кинулися бити актора, який:

а) вдарив дівчину, б) ображав голодуючого селянина; в) відстоював інтереси бандитів, голосно про це виголошуючи.

Картка № 2

  1. Чим, на ваш погляд, пояснити особливість, специфічне сприйняття селянами змісту вистави. Чи відвідували ви театр? Якщо так, то які враження від цього мали?

  2. Висловіть думку стосовно поведінки і вчинку Михайлика, який на­магався потрапити «зайцем» на спектакль. Відповідь вмотивуйте.

  3. Після відвідання театру Михайлик звернувся до вчительки, щоб та дала йому почитати, яку-небудь:

а) поему; б) поезію; в) п'єсу.

Картка № З

  1. Що символізує закінчення твору, коли Михайлик з Любою йдуть до школи? Яка роль при цьому приділяється польоту гусей-лебедів? Висловіть обґрунтовану думку щодо цього.

  2. Чи можна, на ваш погляд, назвати театральний спектакль професій­ним? Власні міркування вмотивуйте,

  3. Михайлик писав свій перший проблемний твір, коли йому випо­внилося... років:

а) десять; б) вісім; в) дванадцять.

VII. Підсумок уроку

У повісті «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха розповідь ведеться від імені головного героя — хлопчика Михайлика. Він розповідає про своє життя і про свої переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком і учасником чого доводиться бути йому самому.

Повість є ліро-епічним твором, в якому епічна розповідь часто перерива­ється ліричними відступами. Та й вся оповідь щедро забарвлена ліризмом.

Автор у творі з великою любов'ю оспівує простих людей з народу, щедрих душею, які відкрили Михайлику дорогу в життя, прищепили йому любов до праці й книги, добра і краси в житті.

Головним героєм є Михайлик, тобто сам Михайло Панасович Стельмах в дитячі роки. Отже, у творі найширше змальовано дитячі роки Михай­лика, йога взаємини з однолітками, з дорослими, зокрема з батьками та родичами, сусідами. Проте в усьому письменник зумів показати життя; цілої епохи —- перших років після революції.

У творі змальовано події 1921-1922 років в українському селі Дяківцях, і показано становлення нового суспільного ладу на Поділлі. Показано зростання культури і освіти, потяг колись неписьменних сільських людей до науки, прагнення учити хоч своїх дітей, коли царського ладу самим не довелося опанувати шкільну освіту. Показано і взаємини між багатими та бідними на селі, роль комітетів бідноти.

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

IX. Домашнє завдання

Скласти хронологічну таблицю до життєвого і творчого шляху Г. Тютюнника, знати зміст І розділу твору «Климко».





Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconМ. стельмах «гуси-лебеді летять»
Тема: М. Стельмах «гуси-лебеді летять». Єдність світу природи І світу дитячої душі

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconТема. М. Стельмах «гуси-лебеді летять». Єдність світу природи І світу дитячої душі мета
Тема. М. Стельмах «гуси-лебеді летять». Єдність світу природи І світу дитячої душі

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconУрок проводиться за технологією «3 по 30 хв»
Тема уроку.«А лебеді летять…над моїм дитинством…над моїм життям!»«Гуси-лебеді летять…» Михайла Стельмаха автобіографічна повість...

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconМ. Стельмах «Гуси-лебеді летять»
Ниву", казки I якiсь без початку I кiнця романи, "Заднiпровську вiдьму, або Чорний ворон I закривавлена рука" I "Три дами й чирвовий...

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconРанкова гімнастика за методикою
...

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconУ гаманці лежать дві монети на загальну суму 15 копійок. Одна з них не п'ятак. Що це за монети?
...

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconУрок у 11-му класі з української літератури тема: Поетичне гроно шістдесятників
Огляд життя І творчості. Патріотичні мотиви І персоніфікований образ України, громадянські ідеали, у віршах поета “Задивляюсь я в...

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconНе треба слів! Хай буде тільки діло! Образ ліричного героя у творчості Олени Теліги. Мета
«празької школи», з життєвим шляхом О. Теліги та її літературною спадщиною; розкрити образ літературного героя у поезіях Теліги;...

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика icon603161gelo образ сучасної сім'ї у рекламі на українському телебаченні
Таким чином статус соціальних інститутів, структур, груп населення визначається їх місцем у потоках масової інформації [6]. Одним...

М. стельмах «гуси-лебеді летять». Образ чутливого до краси хлоп-чика михайлика iconV IІI міжнародний Фестиваль перукарського мистецтва, моди І краси "кришталевий янгол"
Організатори Фестивалю: Київська Академія перукарського мистецтва та смс-сат україна Співорганізатор Фестивалю: Міжнародний виставковий...

Додайте кнопку на своєму сайті:
windocs.com.ua


База даних захищена авторським правом ©windocs.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
windocs.com.ua
Реферати
Автореферати
Методички
Документи

опубликовать
Головна сторінка