Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар)




0.82 Mb.
НазваПсихоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар)
Сторінка1/7
Дата конвертації06.08.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипДокументы
Зміст
Психічні та поведінкові розлади
Наркоманії та токсикоманії
Опійна наркоманія
Одночасне вживання героїну та стимуляторів
Лікування опійної наркоманії
Канабюлова наркоманія
Способи вживання
Психози під час канабіолового сп'яніння
Канабіоловий делірій
Канабіоловий параноїд
Зловживання стимуляторами
Спосіб вживання
Амфетамінова наркоманія
Спосіб вживання
Кокаїнова наркоманія
Форма: грудочки, що нагадують колотий цукор. Спосіб вживання
Зловживання галюциногенами
Зловживання галюциногенами
Зловживання кетаміном
Зловживання фенілциклідином (рср)
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5   6   7
МЕДИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН. ПРАВОВІ ПИТАННЯ НАРКОЛОГІЇ. ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ. ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН. ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ РЕЧОВИН, ЯКІ НЕ ВНЕСЕНІ В ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕЛІК НАРКОТИКІВ

Основи наркології
В МКХ-10 виділена окрема рубрика “Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин” (F1). У вітчизняній навчальній; науковій і популярній літературі в цю групу патології традиційно включають гостру і хронічну інтоксикацію алкоголем, наркотиками і токсикоманічними речовинами. Всі ці речовини володіють психотропною дією і здатні викликати явища гострого і хронічного отруєння в залежності від прийнятої дози і тривалості вживання. Руйнівний вплив цих речовин на психіку і сомато-неврологічний стан організму в принципі однаковий - передусім всі вони є психотропними ядами. Поділ на токсикоманічні середники і наркотики обумовлений юридичною кваліфікацією операцій з цими речовинами. Незаконне виготовлення сировини для наркотиків, їх зберігання, транспортування і розповсюження переслідується карним Кодексом України. Аналогічні дії з токсикоманічними речовинами не заборонені. Серед токсикоманічних речовин у нашій країні, як і у більшості країн, заселених білою расою, найбільш розповсюдженими є алкогольні напої (в Україні - горілка, самогон, коньяки типу “бренді”, вина, пиво).

^ Психічні та поведінкові розлади

внаслідок вживання психоактивних речовин
Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну і фізичну залежність.
Психоактивні речовини (ПАР)

  1. Токсикоманії:

    • алкоголізм (етилізм)

    • лекаманія

    • тютюнопаління

    • кофеїноманія тощо

  2. Наркоманії


Токсикоманічні речовини задовольняють два критерії – медичний та соціальний, а наркотичні три – ще й юридичний.

1)медичний критерій – засіб повинен виявляти специфічну (стимулюючу, заспокійливу, галюциногенну та інші) дію на ЦНС, що являється причиною його немедичного вживання;

2) соціальний критерій – немедичне вживання його набуває соціальної значимості;

3) юридичний критерій – засіб в установленому порядку визнаний наркотичним і внесений МОЗ України в список наркотичних речовин. Законодавством передбачається кримінальна відповідальність за виробництво, збереження та розповсюдження наркотичних речовин.
Нарко(токсико) манія – хвороба, яка викликається систематичним вживанням наркотичних (токсикоманічних) речовин і проявляється синдромом зміненої реактивності, психічною та фізичною залежністю і призводить до специфічних змін психіки і соматоневрологічного статусу, а в кінцевому стані до летального закінчення.
Синдром зміненої реактивності:

  • зникнення захисних механізмів

- зміна форми вживання ПАР

  • зміна толерантності


Толерантність – це біологічна чи поведінкова захисна реакція на повторне введення однієї і тієї ж кількості наркотику.
Психічна залежність – це усвідомлена або неусвідомлена потреба у вживанні психоактивної речовини для зняття психічного напруження і досягнення психічного комфорту.
Фізична залежність – стан при якому у відповідь на відміну ПАР розвивається абстинентний синдром.
Абстинентний синдром (синдром відміни) – фізичні, психічні, вегетативні порушення, які розвиваються після різкого припинення вживання наркотику або фармакологічного блокування його дії.
Класифікація наркотичних речовин:

Пятницкая И.Н. Наркомании. – Москва: Медицина, 1994.


  1. Седативні (опіати, барбітурати, транквілізатори, кодеїн)




  1. Стимулюючі препарати (ефедрин, амфетаміни (фенамін), кокаїн)



  1. Психоделічні, тобто ті, які змінюють свідомість (ЛСД, препарати коноплі, фенциклідин), псилоцибіни – гриби




  1. ЛНДР – летючі наркотичнодіючі речовини (розчинники – бензин, ацетон, фарби...)


В Україні зареєстровано більше 70 тис. наркоманів.
Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю

“Вино веселяче,

вино сумне,

вино зле.”

^ НАРКОМАНІЇ ТА ТОКСИКОМАНІЇ

Визначення основних понять

Поняття "наркотик" має різне трактування.

У медичному сенсі — це речовина, здатна спричинити хімічну залежність, у юридичному — речовина, що визнана такою згідно з міжнародними конвенціями чи національним законодавством. Обіг наркотичних речовин суворо регламентується законами та підзаконними актами.

На Заході прийнято розподіляти наркотики на важкі (героїн, ЛСД, кокаїн) та легкі (маріхуана). За незаконний обіг чи вживання їх передбачається кримінальна відповідальність.

Наркоманія — систематичне вживання наркотичних препаратів. У розвитку наркоманії розрізняють дві стадії:

• психологічної залежності;

• фізичної залежності від наркотика.

Токсикоманія — систематичне вживання психоактивних препаратів, що не занесені до списків наркотиків.

Полінаркоманія (політоксикоманія) — систематичне вживання двох або більше психоактивних речовин. Під час формулювання діагнозу зазначають провідну речовину.

Фізична залежність — залежність від будь-якого хімічного агента (наркотика, алкоголю, тютюну), зумовлена тим, що він включається в обмін речовин. Фізичною залежністю спричинюються збільшення толерантності та абстинентний синдром.

Психологічна залежність — постійне або таке, що з'являється періодично, бажання вживати психоактивну речовину. На поведінковому рівні проявляється у вигляді неможливості контролювати вживання психоактивної речовини. Така залежність характерна для початкових стадій наркоманії.

Абстинентний синдром — комплекс симптомів, що виникають у разі припинення прийому психоактивної речовини. Це один із проявів фізичної залежності. Характер абстинент-ного синдрому визначається видом психоактивної речовини. Найтяжчі абстинєнтні синдроми бувають у опійних наркоманів, дещо легші — у тих, хто зловживає канабіолами та стимуляторами.

Толерантність — зниження реакції на дозу психоактивної речовини під час її систематичного вживання.

Психоактивна речовина — речовина, яка в разі її вживання впливає на емоційні реакції чи пізнавальні функції. До психо-активних речовин належать також наркотики, алкоголь, тютюн та психотропні препарати, що їх застосовують у психіатрії. Під цим терміном розуміють речовини, що не обов'язково зумовлюють залежність.

Пошуковий полінаркотизм — вживання різних психоактив-них речовин підлітками, зазвичай без формування залежності. Є одним із проявів типово підліткових психологічних реакцій, унаслідок яких може сформуватися хімічна залежність.
Епідеміологія

Вивчати епідеміологію наркоманії та токсикоманій ще складніше, ніж алкоголізму. Це пояснюється нелегальністю обігу наркотиків. Нині вважається, що на одного зареєстрованого наркомана чи токсикомана припадає 8—10 незареєстрованих.

За даними МОЗ України, в 1998 р. у нас нараховувалося майже 70 тис. наркоманів та токсикоманів. І щороку кількість зростає на 10—12 %. На думку деяких дослідників, враховуючи вищу латентність наркоманії, ніж алкоголізму, ці показники слід помножити на 10.

Вищу латентність мають канабіолова наркоманія та токсикоманія, ніж так звана тяжка наркоманія (опіатна та стимулятор-на). За даними опитування шкільної молоді України, в 1995 р. майже 15—18 % опитуваних вживали канабіоїди. Кількість споживачів "тяжких наркотиків" та токсичних речовин коливалася в межах 0,5—1,5 %.
НАРКОМАНІЇ

За сучасною класифікацією, розрізняють 3 великі групи наркотиків:

• депресанти (опіати, героїн);

• стимулятори (амфетаміни, кокаїн, екстазі);

• галюциногени (ЛСД, канабіоли, мескалін).

Усі вони спричинюють психічну та фізичну залежність і низку психічних, неврологічних та соматичних розладів. Медичне використання наркотиків суворо контролюється на підставі спільних постанов МОЗ та МВС. Незаконні операції з ними (виготовлення, зберігання, транспортування, продаж) підпадають під дію 229-ї та 230-ї статей Карного кодексу України. Розглянемо окремі різновиди наркомати.

ps1793
^ Опійна наркоманія

До цієї групи належать вживання героїну, офіцинальних опіоїдів та кустарно виготовленої витяжки з маку Papaver somniferum й Papaver rhoes.

Форма. Героїн — коричневий чи світло-сірий порошок або рідина. В Афганістані героїн виготовляється у формі брикетів, загорнутих у целофан. Часто на них стоїть тавро із зображенням двох схрещених мечів та написом арабською мовою. Подеколи зустрічається офіцинальна форма героїну — в ампулах чи таблетках з відповідною назвою.

Опій (засохлий сік макових голівок) — тягуча біла рідина, що нагадує клей ПВА. Іноді опієм чи героїном просочують клаптики тканини або бинти.

Дуже рідко використовують офіцинальні опіоїди (промедол, кодеїн, тебаїн, пентидил та ін.).

Використання. Порошок розчиняють у теплій воді (якщо це просочені бинти, то їх кип'ятять). Одержаний розчин використовують для внутрішньосудинних ін'єкцій, рідше — для внут-рішньом'язових (недосвідченими наркоманами або тими, у кого затромбовані вени). Надзвичайно рідко бувають випадки куріння героїну чи макової соломки, опіофагії (поїдання свіжих голівок та стебел маку), пиття розчиненого героїну (кок-нару). Слід пам'ятати, що більшість наркоманів разом з героїном приймає снодійні, барбітурати, димедрол.
Класифікація

Згідно з традиційним вітчизняним підходом, наркоманії та токсикоманії класифікують за конкретними видами психо-активних речовин, що ними хворий зловживає (опійна наркоманія, гашишна і т. ін.), або за дією речовин (ейфоро-, дизпеп-то-, анальгето-, гіпно-, атаракто- й полінаркотоксикоманія) на організм.

За DSM-IV

304.00 — залежність від опіатів

305.50 — зловживання опіатами

292.89 — опійна інтоксикація (в т. ч. з порушенням сприйняття) :

292 — опійний абстинентний синдром

292.81 — опійний інтоксикаційний делірій

292 — психотичні розлади, спричинені опіатами

11 — з параноїдом

12 — з галюцинаціями

292.84 — розлади настрою під впливом опіатів

292.89 — тривожні розлади під впливом опіатів

292.89 — сексуальні розлади під впливом опіатів

292.89 — розлади сну під впливом опіатів

292.9 — неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням опіатів.

За МКХ-10

Розлади, пов'язані із вживанням опіатів

F 11.0 Гостра інтоксикація

F 11.1 Вживання зі шкідливими наслідками

F 11.2 Синдром залежності

F 11.3 Стан абстиненції (відняття)

F 11.4 Стан абстиненції з делірієм

F 11.5 Психотичні розлади

F 11.6 Амнестичний синдром

F 11.7 Резидуальний стан (у т. ч. F 11.73 — деменція)

F 11.8 Інші психотичні та поведінкові розлади

F 11.9 Неуточнені психотичні та поведінкові розлади.
Клініка

Під час вживання наркотиків наркоман відчуває "прихід" тепла, що фіксується у районі сонячного сплетення, а потім ніби розливається по всьому тілі. "Прихід" може супроводжуватися і неприємними відчуттями: ознобом, нудотою, потягом до блювання, свербінням шкіри; у деяких випадках — навіть набряком обличчя і тулуба. Це буває досить часто під час першого вживання наркотика чи в разі його поганої якості. Негативна реакція може бути також індивідуальною.

Через 10—20 хв після вживання наркотика розвивається стан за типом сп'яніння ("кайф", "таска"), що триває десь 2—6 год — залежно від дози та стадії наркоманії. Під час сп'яніння наркомани малорухомі, ейфоричні. У цьому стані можливі раптові переходи від стану спокою до агресії (якщо хтось заважає насолоджуватися). Зіниці різко звужені, брадикардія, зниження кров'яного тиску. Зафіксовано випадки поганого настрою та агресивності, що пов'язують з низькою якістю наркотика.

Якщо використовують суміш героїну з барбітуратами чи димедролом, стан ейфорії триває довше, але з'являється своєрідна сонливість.

У разі передозування розвивається сонливість, сповільнюється і стає нечіткою мова. Поступово падає кров'яний тиск, сповільнюється дихання, й людина непритомніє (спочатку — сопор, а потім кома) і потребує негайної медичної допомоги.

За реакцією на першу ін'єкцію споживачі наркотиків поділяються на три групи:

• ті, що відчувають негативні наслідки "приходу" (їх більшість);

• ті, хто не має ніяких відчуттів;

• ті, у кого з'являється ейфорія з першої проби (незначна частина).

Третя група пацієнтів найшвидше втягується в систему.

Темпи появи хімічної залежності також пов'язані зі способом вживання та якістю опіоїдів. Так, залежність від героїну формується швидше, іноді виразна ейфорія відчувається після 1—2 ін'єкцій. Вона швидше виникає в разі внутрішньосудин-ного введення, ніж вдихання та прийому опіоїдів усередину.

У І стадії наркоманії формується індивідуальна хімічна залежність, поступово підвищується толерантність до препаратів. З'являються симптоми так званої групової залежності (контактний кайф). Цей стан нагадує наркосп'яніння і виникає умовно-рефлекторно під впливом спогадів про вживання наркотиків, зустрічей з так званими друзями, під час готування наркотиків тощо. У І стадії виникає відраза до алкоголю, підвищується потреба в солодощах та жирах. Абстиненція в цьому стані стерта й найчастіше маніфестує у вигляді депре-сивно-іпохондричного синдрому з істероїдними реакціями. Приєднуються сомато-вегетативні компоненти: нежить, пітливість, незначна тахікардія, деяке підвищення кров'яного тиску. Сни досить яскраві (ейдетичні). Переважно це епізоди, пов'язані з добуванням, переробкою та підготовкою до вживання наркотиків. Але мають вони неприємний кінець (у руках розламується шприц, міліція забирає препарат тощо) або ж людина прокидається, відчуваючи непереборний потяг до наркотику.

У І стадії абстинентний стан можна частково зняти за допомогою транквілізаторів, канабіоїдів, чаю чи кави.

II стадія опійної наркоманії характеризується формуванням фізичної залежності від наркотику, і доводиться значно збільшувати його дозу, регулярно вживати протягом доби. Характер сп'яніння змінюється, з'являється розгорнутий абстинентний синдром.

Сп'яніння у цій стадії характеризується відсутністю "приходу" та меншою ейфорією у другу фазу сп'яніння. Наркомани намагаються це компенсувати за рахунок поступового підвищення дози (на висоті II стадії дозу збільшують у 20—ЗО разів, порівняно з першою). Дехто приймає концентрованіший розчин героїну: замість 4—б мл розчину із склянки маку роблять 2 мл. Та навіть це не відновлює первісних відчуттів. Під час обстеження таких хворих слід визначати дозу вжитих опіоїдів у сухій речовині. Так, у разі використання витяжки з макової соломки дозу встановлюють за кількістю та якістю макової соломки. Якщо приймали героїн,— у чвертях ("чеках"). Зазвичай з 1 г героїну роблять 20—ЗО "чеків".

У II стадії поступово зменшується період ейфорії. Натомість наркомани відчувають приплив сил, поліпшується самопочуття, з'являється бажання працювати та спілкуватися. Значно змінюються також мотиви вживання наркотику: на перший план виходить прагнення запобігти абстиненції. З цією метою наркотики вживають 2—4 рази на добу.

Деякі наркомани для відновлення характеру сп'яніння навмисно переживають стан абстиненції чи звертаються до лікаря по допомогу. Після тимчасового зниження дози на незначний період відновлюється стан ейфорії.

Абстинентний синдром у II стадії героїнової наркоманії набуває максимальної виразності. Його ознаки: погіршення настрою, дратівливість, відчуття холоду та тремор. З'являються вони через б—8 год після введення останньої дози наркотику. Поступово набрякають слизові оболонки, починають текти сльози, слина тощо. За клінікою цей стан нагадує ГРВІ (нежить). Симптоми посилюються до 2—4-ї доби. На висоті абстиненції спостерігаються тремор, суглобовий та м'язовий біль, пронос зі спазмами шлунка й кишок, блювання, заніміння кінцівок, тонічні судоми різних груп м'язів. Це може призвести до опістотонусу (тіло різко вигинається назад, спираючись лише на п'яти й потилицю). Слід мати на увазі, що під час абстиненції

загострюються хронічні хвороби, передусім серцево-судинної системи. Триває абстиненція (без лікування) 1,5—2 тиж. Після виходу з цього стану ще деякий час спостерігаються астенія, безсоння.

Залежно від проявів психічних та сомато-неврологічних розладів виділяють чотири клінічні форми опійної абстиненції:

1) експлозивну з дисфоричними включеннями;

2) астенічну з переважанням сомато-неврологічних проявів;

3) дистимічну з тривожно-депресивним компонентом;

4) "продуктивну" — з продуктивними розладами свідомості (переважно делірієм).

Для зняття та пом'якшення симптомів абстиненції деякі наркомани використовують стимулятори (ефедрон, чифір, каву) чи транквілізатори. Усі їхні думки концентруються довкола наркотиків. Вони брехливі, цинічні, не гребують нічим, аби дістати гроші на препарат. Втрачають ситуаційний та кількісний контроль, що часто призводить до передозування.

У II стадії наркоманії спостерігаються соматичні порушення через систематичне вживання наркотиків. Передусім це астенія, схуднення, атрофія м'язів. Шкіра стає дряблою, сірою, часто з фурункулами. Значною мірою знижується імунітет, тому хворі уражаються різними недугами, котрі не супроводжуються підвищенням температури тіла. Страждають також серцево-судинна система, органи травлення (передусім шлунок). У більшості хворих розвивається імпотенція з фемінізацією (за рахунок порушення обміну гормонів), у жінок змінюється менструальний цикл. Склерозуються судини. Спочатку це вени передньої поверхні лівого передпліччя (у лівши — правого). Потім ін'єкції роблять у судини задньої поверхні руки та плечей, під пахвами, в судини ніг, пахову зону та яремні вени.

Окремі дослідники виділяють III стадію опійної наркоманії, що характеризується тотальним недоумством, великою кількістю соматоневрологічних ускладнень і деяким зниженням доз опіоїдів. Проте більшість хворих помирає в II стадії від передозування та супутних хвороб.
  1   2   3   4   5   6   7

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconХімічна зброя та засоби її застосування. Бойові токсичні хімічні речовини, їх характеристика та вплив на організм людини
Мета: розглянути, які хімічні речовини використовуються як бойові отруйні речовини, пояснити їх вплив на організм людини через фізико-хімічні...

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconПитань для вступних іспитів з Хімії
Основні поняття хімії. Хімічні реакції. Чисті речовини І суміші речовин. Прості та складні речовини. Атоми та хімічні елементи. Молекули...

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconЗ хімії для вступу на перший курс навчання до Вінницького національного технічного університету Вінниця 2013
Едовища. Речовини, фізичні тіла, матеріали; чисті речовини, суміші речовин, розділення сумішей; фізичні та хімічні явища; атомно-молекулярне...

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconМіжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним розповсюдженням н аркотики
Наркотики — це речовини, які викликають токсичне отруєння, психологічну І фізичну залежність організму. Вживання наркотиків створює...

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconТема разом
Предмет хімії. Матерія І рух. Речовина, властивості речовини Фізичні та хімічні явища. Хімічні перетворення. Завдання хімії, її значення...

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconПар поверхнево-активні речовини
Речовини, що містять довгий вуглеводневий ланцюг І сильні полярні групи, які забезпечують їх розчинність у воді, володіють високою...

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconПрограма підготовки учнів до ІІ (районного/міського) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії
Класифікація речовин. Прості й складні речовини. Фізичні та хімічні методи одержання простих речовин (кисень, водень)

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconПрограма підготовки учнів до ІІ (районного/міського) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії
Класифікація речовин. Прості й складні речовини. Фізичні та хімічні методи одержання простих речовин (кисень, водень)

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconТема. Будова речовини. Атоми та молекули. Будова атома. Рух та взаємодія молекул
Мета: дати уявлення про будову речовини, сформувати уявлення про атоми І молекули, їхній рух І взаємодію, молекулярну будову твердих...

Психоактивні речовини – хімічні сполуки, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію або інші, бажані з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну І фізичну залежність. Психоактивні речовини (пар) iconПрограма фахових вступних випробувань з хімії на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра
Атом, молекула, іон. Проста І складна речовина. Хімічний елемент. Атомна одиниця маси. Відносні атомна та молекулярна маси. Кількість...

Додайте кнопку на своєму сайті:
windocs.com.ua


База даних захищена авторським правом ©windocs.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
windocs.com.ua
Реферати
Автореферати
Методички
Документи

опубликовать
Головна сторінка